Так, - дістала нас війна-таки,
Завдяки тим, - Можем повторіть! -
Що волали, наче віслюки,
В час,коли розпалюється хіть.
Так дістали всі ті віслюки, -
Репетують із арен, з екранів,
Начебто на стадії останній,
Коли вже зірвало всім дахи.
Розірвуться хай між двох копиць
Сіна, - як між заходом і сходом!
Всім набридли їх сліди копит.
Віслюки були в загоні зроду, -
Заженем усіх туди їх згодом.
І зітхне з полегшенням весь Світ.
Відпочине хай від них природа!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994630
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.09.2023
автор: Рунельо Вахейко