У момент трохи сумовитий
Мов поштар хтось думки розносить.
Коли майже закінчилось літо
Та іще не роздягнена осінь.
Незворотньо на лапах котячих
Підкрадається сум і мурчить,
Заколисують ноти тремтячі,
Просять: літо назад поверніть.
Нехай буде завжди всюди літо,
Хай радіють і родять поля,
Аби добре усім було жити,
Щоб всміхалося кожне маля.
Та думки опадають, як листя,
Накриваються лихом бридким,
Коли судяться долі тернисто,
Час копитом гарцює баским.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994634
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.09.2023
автор: Андрій Ключ