Я звичку маю зазирати у минуле,
Не маю гадки, що шукаю там.
Не можу ще прибрати стула,
Який тримає двері в той портал.
Мене все кличуть голоси. Розлука
Із ними тільки на словах.
Закрию двері — вони будуть стукать,
Вони з'являтимуться в снах.
Теперішнє страшне, а те, що буде,
Наводить жах, тремтять вуста.
Безпечним є тільки минуле,
Не маю сил тиснути старт.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994657
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.09.2023
автор: О.Лекса