[color="#05208a"]Викладаю на суд читачів свій перший
переклад власного вірша,
написаного ще у 2012 році на конкурс.[/color]
[color="#9d05ab"][b]Не шукай мене там, де я бути не можу
Де у скелях льодів замерзає душа.
І її ще живу, на скиталицю схожу
Не зігріє і Бог у мирських куражах.
Не шукай мене... ні, там, де злі заметілі,
Там, де сизий туман, як чепець мерзлоти,
Там де холод в душі, а не лише у тілі,
Де з безволля свогО опинився і ти.
А як в літо ввійдеш - не пройди мене мимо.
При вогні почуттів зігрівався ж не раз.
Не шукай мене, бо... не буваю я в зимах...
Де ясніють сніги переливами страз.
Не шукай мене там, де серцями не грілись,
Не веди за собою по хрусткому льоду...
Пригубила з тобою літа теплого милість.
Я до тебе, де лід й холоди... не прийду.
Я не житиму там, на студеній планеті,
Бо мені хоч би мить... біля твого вогню.
Хай залишусь сама, та з чуттями у літі
Не шукай.. лиш згадай ніжним словом "ЛюблЮ..."
Не запалить ніхто в небі хмурому зорі,
Бо свічки почуттів загасають в льодах.
Ти підеш у туман, наче човен у морі ...
А кохання не вмре ні в душі, ні в віршАх.[/b][/color]
************
[b]Не ищи меня там, где мне быть не по нраву,
Где в мирских ледниках замерзает душа.
Где на берег любви омут смыл переправу
Черным зевом своим в естестве куража.
Не ищи меня там, где зловещие вьюги,
Там, где сизый туман, как чепец мерзлоты.
Где зовут холода, то в друзья, то в подруги,
Где по воле своей оказался и ты.
А коль в лето войдешь, не пройди меня мимо.
У любви моей грелся ты раньше не раз.
Не ищи меня... Нет! Не бываю я в зимах,
Где любовь замерзает отрывками фраз.
Не ищи меня там, где сердцами не грелись,
Не веди за собой по грустящему льду.
Я вкусила с тобой лета жаркого прелесть,
В мир холодной души я к тебе не приду.
Мне не жить никогда на студеной планете,
Мне хоть час, мне хоть миг, но с тобой у огня.
Пусть останусь одна, только чувствами в лете.
Не ищи... Вспоминай с теплым сердцем меня.
И никто не зажжет в небе сумрачном звезды,
Свечи пламенных чувств угасают во льдах.
Ты уходишь в туман ... и морозную роздымь...
А любовь будет жить... в моих грустных стихах.
ID: 345433
ТИП: Поезія
СТИЛЬОВІ ЖАНРИ: Ліричний
ВИД ТВОРУ: Вірш
ТЕМАТИКА: Філософська лірика
дата надходження: 21.06.2012
© автор: Любов Іванова[/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994670
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.09.2023
автор: Любов Іванова