НЕ ШУКАЙ

[color="#05208a"]Викладаю    на  суд  читачів  свій  перший  
переклад  власного  вірша,  
написаного    ще  у  2012  році  на  конкурс.[/color]



[color="#9d05ab"][b]Не  шукай  мене  там,  де  я  бути  не  можу
Де  у  скелях    льодів  замерзає  душа.
І  її  ще  живу,    на  скиталицю  схожу
Не  зігріє  і  Бог  у  мирських  куражах.

Не  шукай  мене...  ні,  там,    де  злі  заметілі,
Там,  де  сизий  туман,  як  чепець  мерзлоти,
Там  де  холод  в  душі,  а    не  лише  у  тілі,
Де  з  безволля  свогО  опинився  і  ти.

А  як  в  літо  ввійдеш  -  не  пройди  мене  мимо.
При  вогні  почуттів  зігрівався  ж  не  раз.
Не  шукай  мене,  бо...  не  буваю  я  в  зимах...
Де  ясніють  сніги  переливами  страз.

Не  шукай  мене  там,  де  серцями  не  грілись,
Не  веди  за  собою  по  хрусткому  льоду...
Пригубила  з  тобою  літа  теплого  милість.
Я  до  тебе,  де  лід  й  холоди...  не  прийду.

Я  не  житиму  там,  на  студеній  планеті,
Бо  мені  хоч  би  мить...    біля  твого  вогню.
Хай  залишусь  сама,  та  з  чуттями  у  літі
Не  шукай..  лиш  згадай  ніжним  словом  "ЛюблЮ..."

Не  запалить    ніхто  в  небі  хмурому  зорі,
Бо  свічки  почуттів  загасають  в  льодах.
Ти  підеш  у  туман,  наче  човен  у  морі  ...
А  кохання  не  вмре  ні  в  душі,  ні  в  віршАх.[/b][/color]
************
[b]Не  ищи  меня  там,  где  мне  быть  не  по  нраву,
Где  в  мирских  ледниках  замерзает  душа.
Где  на  берег  любви  омут  смыл  переправу
Черным  зевом  своим  в  естестве  куража.

Не  ищи  меня  там,  где  зловещие  вьюги,
Там,  где  сизый  туман,  как  чепец  мерзлоты.
Где  зовут  холода,  то  в  друзья,  то  в  подруги,
Где  по  воле  своей  оказался  и  ты.

А  коль  в  лето  войдешь,  не  пройди  меня  мимо.
У  любви  моей  грелся  ты  раньше  не  раз.
Не  ищи  меня...  Нет!  Не  бываю  я  в  зимах,
Где  любовь  замерзает  отрывками  фраз.

Не  ищи  меня  там,  где  сердцами  не  грелись,
Не  веди    за  собой  по  грустящему  льду.
Я  вкусила  с  тобой  лета  жаркого  прелесть,
В  мир  холодной  души    я  к  тебе  не  приду.

Мне  не  жить  никогда  на  студеной  планете,
Мне  хоть  час,  мне  хоть  миг,  но  с  тобой  у  огня.
Пусть  останусь  одна,  только  чувствами  в  лете.
Не  ищи...  Вспоминай  с  теплым  сердцем  меня.

И  никто  не  зажжет  в  небе  сумрачном  звезды,
Свечи  пламенных  чувств  угасают  во  льдах.
Ты  уходишь  в    туман  ...  и  морозную  роздымь...
А  любовь  будет  жить...  в  моих  грустных  стихах.

ID:   345433
ТИП:  Поезія
СТИЛЬОВІ  ЖАНРИ:  Ліричний
ВИД  ТВОРУ:  Вірш
ТЕМАТИКА:  Філософська  лірика
дата  надходження:  21.06.2012  
©  автор: Любов  Іванова[/b]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994670
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.09.2023
автор: Любов Іванова