Чому кричать твої печалі?
Луна палкого сердця дзвін.
Комусь когось не вистачає?
І винен хто? Вона чи він?
Та неможливо відповісти,
Поки не згасне гострий біль.
Гіркії сльози треба змити,
І розчинити смутку тінь.
Так, тяжко тугу зупинити
Яка розбите сердце рве.
Ти зрозумів, що треба жити
Тепер зосталось, лиш одне.
Авжеж - прощатись вельми тяжко.
Себе ж прощати - може й ні.
Відкритись сердцем - звісно важко
Та, все ж, прийдеться і тобі.
Найперше - страх перебороти.
Віднині, раз і назавжди.
Твій шлях, у тому, щоби жити.
А жити як? Вирішуй ти!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994744
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.09.2023
автор: Kito