Стежини туди вже давно заросли

   

По  гудках  паровоза  годинник  звіряли
І  по  сонячній  тіні  будинку  вугла,
А  впевненості  ні  на  мить  не  втрачали,
На  вєліках  мчали,  як  часу  стріла.

Перехрестям  вокзал  по  дорозі  до  школи
І  натовп,  щоб  хліба  буханець  здобуть.
П'ятдесяті  роки,  клени  в  висі  і  доли.
Простому  у  хаті  –  там  побуту  буть.

А  як  зеленіли  на  вигоні  трави,
Там  польові  квіти  вздовж  стрічки  ріки  –
Стрибки  шкереберть  влітку  в  теплій  заплаві
І  птахи  клювали  хліб  прямо  з  руки…

Нас  мирне  там  небо  уранці  стрічало,
Де  гулі  все  кружать  в  світанків  розлив
І  все  це  швиденько  у  захід  втікало,
Стежини  туди  вже  давно  заросли…
В'ячеслав  Шикалович
26.09.2023  р.



адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994758
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 26.09.2023
автор: Променистий менестрель