у полоні свідомості, за горизонтом подій
ніщивний цифровий буревій нищить щемність молитви
неба чорний екран, на якому і зорі - лиш титри
добігає кінця серіал не про тебе_ радій...
>
остаточність розірваних форм тимчасових структур
не врятує від прірви Ніщо ритму награна кволість
нісенітниці слів перетворять прозоре на мур
збіг обставин цей світ, у якому і ти - випадковість...
>
тла стерильний граніт, на фаянсових плямах облич
серед сотень поінде пульсує тавро здивування_
тут пройшли на заклання розвінчаних сенсів опріч
ті, чиї імена застрягали у власних гортанях...
>
лезо пестить рука, крик крука провокує до втечі
розкладає на атоми речі секундної біг
хто кого переміг, - ці питання, як плач - недоречні,
із полону свідомості жоден бо вийти не зміг...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994845
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.09.2023
автор: Ки Ба 1