Без віршів я як птах безкрилий...
Коли повЕрнусь до життя
Я буду лиш вірші писати.
Це буде моє каяття,
За те що довго мав мовчати.
За те, що я думок своїх
не міг , як квіти , дарувати
Й коли лунав нестерпний сміх
Я мусив плакати й благати ,
Благати Бога щоб не дав
Зневірі в серці поселитись,
Віршами , що я в серці мав,
Немов хмільним вином напитись.
Бо я без віршів як жебрак,
Без них я , мовби птах безкрилий...
Луганськ 27. 09.2023 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994859
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.09.2023
автор: Мехті Волас