Знов душа там чогось потребує.
Здогадається згодом сама.
Хоче тиші і жити не всує ?
Чує, - не за горами зима.
І десь там холоди піджидають...
Хоч не хоч серед тих холодів
Знов почути душа зажадає
Солов'їв ще нечуваний спів.
Чи вплетуться у співи хурделиць
Знов убивчі акорди війни?
Не одну вони душу роздерли
Й замовкати не хочуть вони.
Та бажає душа тільки спокою,
Чути, навіть, у лютій імлі
Не відлуння страшних її рокотів, -
Солов'їв на весінньому тлі,
Як щасливих акордів Землі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=994992
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.09.2023
автор: Рунельо Вахейко