Діставсь. Із кубка золотого
Я кров твою вживав.
Я знав, що ради мене ти жива.
Всю випив — й сталось, що нікого.
Згадайсь, як хлопчакові фея,
Як материнський спів.
Тебе нема у плині добрих днів,
Тебе нема, та бачиш, де я.
Діставсь прараю, твого серця.
Конаю з доброти.
Дізнавшись одповідь на те, хто ти,
Я здемонтую нас, усе це.
01:44, 29.09.2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995037
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.09.2023
автор: Ти-2