Латаття



Із  безчасся  випливаєш,
Річка  дитятства  мого  –
Легко  хвилю  колисаєш,
Вітерця  билинний  гонг.
На  листку  латаття  сонно
Жабенятко  гріє  бік  –
Йде  лелека  граціозно,
Не  проспи  її,  дружок.
Скинеться  рибинка  шумно
І  назад  на  глибину.
А  рибалки  вдень  й  підлунно  –
Поплавок  би  зміг  пірнуть…
Вся  з  джерельною  водою
Повнилась  ріка  з  трави,
Як  дружили  ми  з  тобою,
Уздовж  течії  пливи.
Пляж  піщаний  ждав  завжди  нас  –
Вербичками  звався  він,
Тепла  в  днях  водичка  Дана…
...  Згадую  немов  ввісні.
В'ячеслав  Шикалович
30.09.2023  р.


адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995068
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.09.2023
автор: Променистий менестрель