Українці (слов’яни) вперто не бжають знати своєї історії розвитку й не бажають вчитися на її удачах й помилках. І тому блудять. Більше як тисячу літ слов’яни втратил свою природну віру, кровне Рідство, Волю і знаходяться під ярмом чужих народів з їхнею культурою й вірою і приживаються, і виживають.
Та невтрачають генетичну пам’ять вільного, нескореного народа.
З появою християнства, вкоренилося слово — язичнество, що означає не християнська віра, чи не Авраамова віра. Слово язичнество, придумане тільки для слов’ян.
В термінології літератури, міфологій, різних систем, язичнество — це рідна віра народу в Бога, віри в природу, зародження життя, сутність космосу, видимого й невидимого світу.
Слов’яни вірили й молилися Всевшнему Богу, духам повітря, видимому й невидимому світу природи, тобто, що все видиме й невидиме - це проявлення Бога для людей. Все явне й невидиме слов’яни назвали йменями богів.
Кожен з Богів у древніх слов’ян мав назву, богословну значимість, календарну дату, для кожного Бога була своя молитовна поезія.
У слов’ян Всевишній Бог, Він же Триглав, творець всесвіту, творець живої й не живої природу на землі, сонця, місяця, неба, зірок, повітря, водних стихій. Так чому слов’ян називають язичнеками? В них була рідна, вільна, природня віра слов’янського народа.
Слов’яни не просили Бога, вони славили Його молитвами, рахували, що Бог дав все небхідне для життя Роду на Землі. Бог є Сам Рід.
Зауважу, я не проти християнської чи любої віри. Я хрещений й молюся перед Богом. Я описую життя древніх слов’ян (українців) з відомостей які мені відомі.
Ми завжди були під чужим ярмом і тому страдаємо тисячоліття, і я лише подумав, можливо, що це і є наші історичні невдачі рідного(слов’янського) народу, як карма(відплата) за зраду родових Богів. Тому, що слов’яни появилися на світ разом із своїми Богами.
Правослана віра слов’ян є древніша від усіх увірувань, вона заснована на законах Бога — ПРАВА, на космічних законах всесвіту.
Хочу зауважить, що частина людей на землі не зрадили своїм богам - Крішна, Буда, Ісламська віра і так дальші і їх не називали язичнеками.
2023 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995090
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 30.09.2023
автор: Сокол