Він ,як розмовляє ,то ніби співає...
Дзвінкий голос веде у небесний рай.
Туга із мого серця птахом злітає...
В сизі - сизі тумани - за небокрай.
Заспівай,мені соловейко заспівай!
Нехай в розмаю цвітуть мальви -квіти.
Леліє у своїх долонях -небокрай...
Колише їх неземну красу вітер.
Ллється голос ,як із річки із синіх гір
На землі сонячно сяє світанок.
Виграє немов море хвиля -ніжних лір
Витає нас новий день "Добрий ранок".
Відлунює чистий голос наче кришталь...
Із грудей пісня-музика любові.
В сонячнім промінні у сяйві із дзеркаль...
Випромінює ,як алмаз у слові.
Заспівай ,мені соловейко заспівай!
Про мій рідний край - мою Україну.
На лебединих крилах веди в зелен гай,
Де шумлять ліси, до Карпат -Верховину.
Я слухаю соловейка , як співає...
П'ю насолоду ,як воду з джерела.
Немов шоколад на моїх устах тає...
Милуюсь ,як вишня косу розплела.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995220
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.10.2023
автор: Чайківчанка