Я просто хрест переверну
Скажу, здогадуюсь кому,
Давно вже Він служив Йому,
Тепер він править бал Внизу.
Там, Зверху, вже мене не чують,
Мої молитви ігнорують
А як звернутися Униз,
Щоб мене Демон не загриз?
Підозрюю я, що мій фарт,
То не священна Благодать,
Не просвітління, не блакить,
Не дар Небес, що так мани́ть.
Цей дар не подарунок Бога,
Сидить в мені пересторога,
Що не потрібен він мені,
Це від лукавого. Чи ні?
Дві половини, два світи,
Чи пентаграми, чи хрести?
Байдуже. Все пішло з Одного,
Того, якого звуть, Святого.
Уранці — світлая вуаль,
І свічок блиск, як пектораль,
Вночі — затемнений сава́н
А дим не свічки, а дурман.
Блакитне небо, промінь сонця,
Чиєсь дитя в своїх долонцях,
Несе щось чорне і брудне,
це щось горіле, щось сумне.
Переплелися два світи,
Між ними замкнені мости.
Один без одного не можуть.
Там слово Сатани, тут Боже.
І я між ними балансую,
Своїх гріхів вже не рахую.
Уранці праведник, святий
Вночі я єрети́к сліпий.
Відступник віри уночі,
Всі мої вчинки — палачі
Двополюсового життя
Сьогодні Він, а завтра Я.
Благословенний вранці Богом,
Держу за бороду Святого
Отця що всіх нас сотворив,
Всім свої серцем полюбив.
І ми — заручники законів,
Старих написаних канонів,
Не согріши, не пий, не їж,
Творіння Його не заріж.
А може Люцифер наш Друг?
Нема законів і наруг,
Анархія і беззаконня,
Смола і згарище зловонне.
І Там і Тут, чекають нас,
Вони Удвох наш свинопас.
Проси кого завгодно, тільки вір,
А допоможе Бог, чи Темний Звір?
[i]Етилен 02.10.2023[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995221
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.10.2023
автор: Этилен