Спиває ніч густу, шумуючу мелясу,
Сузір'ям гравірує знакову терасу.
Тріпоче серце, як осиновий листок,
Розп'ятий вітром між оголених гілок.
Невже, мене згубив між просторами часу? -
Мій милий друже, дай же сну хоча б ковток.
Поглянь, між нами жовтень устелив місток,
З леліток зоряних, у миті швидкоплинні
Космічну радість двом учути на вершині...
Посьорбує із чаші осені пітьма
Коктейль молочний - місяця ніде нема.
Заплутавсь у важкім, холоднім хмаровинні -
Один у тиші, що підкралась крадькома,
Куштує мовчки спогади гіркополинні?.. 2.10.23
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995243
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.10.2023
автор: Lana P.