Я розповім історію одну,
Про ту калину, що росла у полі,
Де зустрічала трепетну весну
І за красу все дякувала долі
За милий світ і трелі солов'я
Та чисті роси, що будили зранку,
Те дихання, що їй дала земля,
Ховаючи красу в своїм серпанку
За ніжний подих і за тихий сон,
Що пригортав маніжно, мов дитину
І ніч, що брала чарами в полон,
Даруючи зворушливу хвилину
Ось, розповідь завершилась моя,
Про ту калину, що росла у полі,
Де пролітало все її життя
Щасливої, привабливої долі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995276
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.10.2023
автор: Наталі Косенко - Пурик