Чому пам’ять коротку лишаємо?
Хоч живемо багато літ.
І про предків мало що знаємо,
Бо й вони не лишили слід.
Чом прокльони в біді закарбовані,
Будуть йти до семи колін ?
А діла, що від серця зроблені,
Розлетяться мов білий дим…
Не бажай зла, бо зло повертається,
Ще й підтримку з собою візьме.
Хоча враження інше складається,
Зараз краще живе хто кляне.
Від добра не чекайте що вернеться,
Просто далі добро творіть.
Полотном хай дорога стелиться,
На якій можна щастя зустріть.
2.10.23р. Олександр Степан.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995277
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.10.2023
автор: Степан Олександр