Можливо не подобаюсь тобі,
Але ніколи того не дізнаюсь.
Гіркі, просочені війною дні,
Перечекати мовчки намагаюсь.
І те, що коїться в моїй душі,
В її кутках порожніх поховаю.
Навіщо буду я писать вірші,
Можливо ти їх більше не читаєш.
Але весь час щось змушує мене,
Вертатись до віршованого слова.
Так ніби вітер раптом увімкне,
Торкаюсь літер кольорових знову.
Розчиниться веселка у словах
І як для тебе їх не римувати?
Від посмішок і радості в очах,
Ще більше віршів хочеться писати.
Малюнок створений ШІ
ШІ (штучний інтелект)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995302
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.10.2023
автор: Grace