Невже

пустодзвонні  розмови  чомусь  не  налазять  на  вуха
і  не  хочуть  торкатись  очей  криворукі  діла
і  між  серцем  і  мозком  сховалося  щось  типу  нюху
й  толерантність  до  світу  кудись  ніби  в  безвість  пішла

на  панелі  сиджу  на  розбомбленій  вулиці  міста
в  небі  хмари  як  завжди  снують  чудернацький  сюжет
раптом  зграя  міських  голубів  а  за  нею  зі  свистом
величезний  орел  біля  нас  буде  жити  невже

***

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995315
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 03.10.2023
автор: Щєпкін Сергій