коли номінують — вважай ламінують
коли нагороджують — ніби ховають
а далі живи і твори якщо зможеш
бо тебе викреслюють вже і лунають
вінків дружній стукіт пусті мадригали
спадають немов оболонки порожні
тобі на обличчя із зморшками страху
оточуюють вйо! потойбічні ковбої
безглуздий і жлобський твій пам’ятник, ласа
його сповивають і стягують долу
ти більше не ти
най і не намагався
стовбичити на видноколі
по колу...
04.10.2023.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995373
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.10.2023
автор: Валерій Коростов