Розхитують спогади світлі берізки
В лісах бореальних* дрімучих ялин.
Північні вітри заплітають їм кіски,
У хованки бавляться в ложі ожин.
Припудрюють сосни літневу стежину -
У ніздрях лоскоче жовтавий пилок.
Унадився чорний ведмідь у малину -
Ласує, згорнувшись, чудний колобок.
У душу вдивляються очі-сапфіри,
Немов намистинки, веселих чорниць.
Заманюють в хащі гриби, що без міри,
Упасти у небо кортить горілиць.
Енергій потік у стрімких водоспадах -
Інтимні місця, де танцює ріка.
Прихилене небо в рясних зорепадах,
І Ваша надійна підтримки рука.
*Бореальний ліс названий на честь Борея, грецького бога північного вітру.
Cвітлина автора. Серпень 2023р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995388
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 04.10.2023
автор: Lana P.