Похмурий простір

Схилився  серпанок  нічних  небес  над  Землею,
І  зник  світящий  день  у  далині,  як  привид…
То  плакала  небесна  душа  у  похмурому  просторі,
І  чорним  серпанковим  небом  прикриваючись,
То  сльози  моєї  чорної  душі  проливаючи,
І  капали  на  чорну  землю  проливним  дощем,
Та  бачучи  чорні  заплакані  очі  чорна  Земля.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995415
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.10.2023
автор: NaTa Ly