Олегові
Той світ мені поверне брата,
і батька, і друзів,
і всіх, кого я ще переживу.
Себе молодого,
однокласників вбитих.
А від цього світу
я не чекаю нічого.
Він — шарлатан
і крадій на довір’я,
ніби циганка в потязі,
чисте зеро
і абстракція,
повний абсурд —
і наніс би я татуювання
на власному лобі:
“НЕ ПОВІРЮ НІКОЛИ”,
щоб кожного ранку
у дзеркалі бачити,
і надсміхатись,
і відрікатись,
і вільним бути
від жодних ілюзій,
і розбивати
поглядом дзеркало,
наче томами
всесвітньої літератури,
а краще болем, безсонням —
на друзки!
Амінь.
04.10.2023.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995447
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.10.2023
автор: Валерій Коростов