Ви підняли руку на Бога
Забули святу заповідь"не вбий!".
Прийшли з війною біль, тривога...
Зруйнували наш дім, і храм святий.
То не дощ ,то плаче Всевишній
Ллє сльози вмиває рани землі.
О, зупинися - враже грішний!
Ти спалюєш колоски на ріллі.
Сивий священник на колінах
Біля вівтаря молиться щиро.
Плаче ікона храм у руїнах...
Боже ,зупини війну ,дай миру!
Кате, ти взяв в свої руки зброю
Стріляєш у невинне дитя.
Вигнав на мороз ...топиш водою...
Хто дав право вбивати - життя.
Боже, солдат поверни з війни!
До рідної хати мамі сина.
Хай зійде рано сонце весни!
В саду росте щаслива дитина
О, Господи , війну зупини !
В молитві прошу, тебе благаю .
Ворога із землі прожени!
Хай запанує мир в ріднім краю.
--------- 2-‐------
Вбивцям, катам мого народу!
на цій землі їм місця немає!
Хто каламутить чисту воду,
Той у пекельнім вогні згорає.
Орда принесла біду, горе
стерті міста, села із землею.
Пролита жива кров, сліз море...
Мій рід шукає захист -Мойсея .
Ви вдарили по щоці Бога
Скривдили ближніх: сестру, і брата.
В мертвих стріляє звір убогий...
Україна на хресті розп'ята.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995478
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.10.2023
автор: Чайківчанка