Німота

Він  багато  про  що  запитати  хотів.
Та,  лиш  голос  її  у  повітрі  дзвенів,
Він  втрачав  здатність  мови.  Він  просто  дививсь,
Як  із  вуст  її  сміх  переливами  ливсь.

Він  багато  про  що  розказати  жадав.
Та,  лиш  дотик  руки  її  він  відчував,
Бракло  слів.  У  душі  почуття  лиш  було:
Колотило,  стискало,  кололо,  пекло́.

Може,  саме  тому  ця  цнотлива  любов
Швидко  зникла  і  більш  не  повернеться  знов.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995518
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.10.2023
автор: Олександр БУЙ