Герої не вмирають

Кохана!
Як  Прапор  на  губах  Твій  поцілунок.
Господь  -  надія  моя,  мій  порятунок.
Прощальний  погляд,  така  доля  моя.
Отче  наш!  Нехай  буде  воля  Твоя!  

Знов  вихід  міни,  свист,  ба-бах.
Я  бачив  смерть,  і  кров,  і  страх.
Чому  така  тверда  земля  я  знаю.
Хай  буде  пухом  не  мені,  благаю.

Перехопило  подих,  черги  тріск,
Яскравий  спалах,  очей  блиск,
І  хтось  кричить:  «Я  помираю!»
Герої  не  вмирають,  відповідаю.

Безтурботне  дитинство,  літаю  у  сні.
Мама,  Папа.  Повільно  тягнуться  дні.
Як  перший  спогад,  Братик  за  вікном
Й  Земля  летить  під  Ангела  крилом.
Коханий!  Ми  Тебе  чекаєм!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995525
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 06.10.2023
автор: Parallax