Я ходив сьогодні в гості у минуле,
Мене там не було майже сорок літ.
Вони непомітно збоку проминули,
В пам’яті лишили свій яскравий слід.
Керамічна плитка стіни прикрашає,
Не змінила колір, хоч пройшли роки.
Були абрикоси, їх зараз немає,
Зате на порозі стоять малюки.
Двері зовсім інші, без скрипу відкрились.
Запах книг новеньких ніс залоскотав.
Я згадав дитинство, коли в школі вчились,
Я в бібліотеку часто забігав.
Шепотіли книги, тихо промовляли,
Вони так чекали свого читача.
Бо раніше діти багато читали,
Той хто не читає, багато втрача.
Час тут не спиняється, але йде по-іншому,
Сьогодні з минулим нібито сплелись.
Хочеться лишитися в самому світлішому,
В дитинстві щасливому, де був я колись.
6.10.23р. Олександр Степан.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995558
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.10.2023
автор: Степан Олександр