Я знайду тебе там, де ховається сонце надвечір,
Де веселки клубок нерозплетений в травах лежить,.
Де полуденний спокій, легкий, наче пір'я лелече,
Понад ставом пливе, що дзеркалить небесну блакить.
Ти простягнеш долоню, і сяйвом заграє каблучка,
На якій замість каменю блисне яскрава зоря.
Говоритимеш довго, схвильовано, плутано, рвучко,
І луною відізвуться в серці важливі слова.
Вже не буде війни. Заростуть чорно-пусткові вирви,
І натягнуті нерви розмочать прозорі дощі,
Що стікатимуть в тіло, немов у розпечені римби
Й омиватимуть рани роздертої навпіл душі.
Я знайду тебе там. І себе може теж відшукаю.
Буде легше удвох розплітати веселки клубок.
Зачекай мене там. Залишилась до раю чи краю
Ще однісінька мить, ще маленький невпевнений крок.
Яна Сілецька-Васильєва,
Жовтень, 2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995565
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.10.2023
автор: Сілецька-Васильєва Яна