Споріднені душі про щирість усе говорили,
Торкаючись неба і сплеску пригідних октав.
Як завжди хотіли віддатися радощам сили,
Що змінює час навкруги, мов пора золота.
Так довго шукали заховане глибоко щастя,
Шукали любов у космічних далеких світах.
Втрачали терпіння і знову знаходили часті
Пориви дістатися зорь, стати вмить на вівтар.
Колись залишалися вкотре у мріях розбитих,
Ущерть самотою наївшись в тенетах років.
Ми знову черпали світанки вогнем оповиті,
Даруючи миті відверті, удосталь верткі.
А десь поринали у вихори снів й круговерті,
У вибухах вічних цінуючи проблиск надій.
Які віщували, що серце в найвищім моменті,
Готове було вийти з тіла від вдалих подій.
11:30, 01.12.2016 рік.
Зображення: http://favim.ru/image/3368913/
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995577
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.10.2023
автор: yusey