РОЗПЛАСТАЛА ОСІНЬ КРИ́ЛА
Розпластала осінь кри́ла
Золотиста, лю́ба мила,
І усе взяла́ в обі́йми,
Жовте листя в танець зді́йме.
Вітер їй допомагає –
Хмари в небі підганяє,
Підмітає всі дороги,
Листя сипле на пороги.
Осінь пензликом чаклує,
Золоти́ть все і малює,
Тче красиві килимочки,
Заглядає у садочки.
А як вже туди загляне –
Й тут палітрочку дістане,
Аби листя фарбувати
Й садовину позбирати.
Ще прекрасна витівниця
У люстерку чепуриться,
І сама в шикарних шатах
Скрізь крокує, як в палатах.
Має чари ця красуня,
По собі лиша відлуння,
Пофарбує, почаклує,
Та й тоді вже помандрує.
29.09.2023 р.
©Королева Гір Клавдія Дмитрів,2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995593
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.10.2023
автор: КОРОЛЕВА ГІР