Ще місяць буде пити глибину
Твоїх очей, як визерне з туману
Цю осінь я, мов жінку, не збагну
Але в негоді поруч з нею стану
Ще буде вітер сипати слова,
Пожовкле листя стелячи під ноги
Шуршить тим листям мавка лісова
Ох, як же тут не збитися з дороги…
І буде щедра ніч на полотно
Багряне небо зрошене зірками
Так легко йти закоханим на дно,
Так важко в шторм боротись з вітряками…
І будеш йти cпросоння ділова,
І буду я десь поряд шкандибати
Була скупою осінь на слова -
Тому цілуй, навіщо нам дебати
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995614
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.10.2023
автор: Тарас Слобода