Псалом 129 (оновл. ) і Псалом130

Псалом  129.  Правда  Христа  —
правда  й  Павла

               Первоверховному  апостолу  Павлу  —
               з  натхнення  його  присвячується


Ми  вільні  щоб  носити  Духа  слави!
Війна  ж
хто  був  ким  виявляє…
але  і  зайве  обтинає!!
В  серці  і  ми  —
цим  спонукаєм  духа
й  Бог  
проникає!!


Ми  серцем  обрізаєм  —
Бог  гострить  розум
і    гострить  —
і  словом  себе  й  інших
обрізаєм!
І  що  іще  чекає?
І  любимось
навзаєм…
Тільки  любовʼю  
Бог  взаємність  проявляє!
                                                       Тепер
не  із  звичайних  почувань
і  дум
мов  ранені  ми  —  виникаєм!!
Якщо  нам  Сонце  правди
туман  на  серці  розсуває  —
то  так  зірки
й  з  небес
знімаємо!!  


Що  зробить  Слава
з  цим,  рашезагалом?
Господь  же  —  дух,
там  зорі  більш  ніщо.
Ми  здібні  —
ми  в  серці  з  Господом,  —
ми  з  слави  в  славу!
нас  не  витримують  лукаві!


04.10.2023,
08.10.2023,  з  причастям,  після  автобуса,
м.Київ  —
другий  Єрусалим


Псалом  130

                       Богу-Слову
                       і  Матері  Божій
                       з  любовʼю  присвячується


СтАрці  і  вроджені  богослови  —
на  них  Бог
находить  –
не  дути  їм  Богу
в  очі  полови…
а  тут  в  серці  Дух,
любов,
і  незвідані  серцем  слова…
Діво-Мати,  яка  Ти  —  жива!!!


вважавсь  хто  совою  —  й  загнув
дзьоб  на  мишей  —
дай  йому  вишку
видай  більш  —  танкер
         і  дай  тягти  шельф…


а  тут
мною  світ  переверне  —
                   Любов?  чи  слова?
Мати  присноблаженна,
живих  слів  многоженства  —
а  яка  Ти  жива!!!


й  хто  там  наміривсь
іти  на  вишку
дай  йому  ще
дай  хоч  інтелігентно
дай  йому  правду  —
                             і  вибух  і  щем!!
Дай  ще!
І  ще!
Щедрість  царя—
             периферію  вивищує!
тільки  б  не  плакали!


пальці  по  струнах
явно  не  думали
хто  в  серці  юний!  
Жне  в  жнива  жниво
і  комарів!
тільки  б  подумали  —
Діва  юна  вгорі!!!


Тільки  б  у  вічне
не  втрапить
годиною
стала  б  веселою
дзвінка  людина  —
мав  би  предмет  буть
щоби  серце  так  грів…
та  що  тут  предмет!
Слово  в  серці  дзенить,
а  не  двінкості  у
комарів!
Діва  юна  —  вгорі!
А  тут  в  серці  Дух-
Любов
і  Богонезвідані  досі  слова!
Ти!  
О  Ти!!  —
яка  Ти  —  жива!!!!

08.10.2023,  з  причастям,  в  автобусі,
м.  Київ  —
третій  вибір  Богородиці,
другий  Єрусалим

"У  духовному  житті  все  вирішує  правильний  вибір
 мети.  
Якщо  ми  не  здобуваємо  благодать,  
нам  не  вдасться  вийти  за  межі  мислення,  яке,  
навіть  нехай  дуже  благочестиве,  є  лише  діяльністю  нашого  розуму."  
(монах  Симеон  Афонський)  

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995671
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.10.2023
автор: Шевчук Ігор Степанович