Вирок

                                   [b]ВИРОК[/b]

Уперше  нишком  я́ву  тиша  розбудила  –  
Порожня  до  безкраю  невідомих  прірв.
Немовби  підступ  –  всеосяжна.  Ухопила
Безлуння  пустка  потойбічних  вирв
Свідомість  за  горлянку  й  та  зомліла
В  безкраїм  жа́ху  незбагненного.  Позі́р:
Крізь  га́мірність  буття  –  безґлузда  сила
Поглине  враз  життя.  Як  неозорий  звір
Останній  подих  миті  всмокче  мла  глузлива.
Сконає  у  ніщо  воно  –  в  незвіданий  безмір
Вічної  тиші,  з  ґвалту  марноти́,  де  мертва  віра.

                                                                   [b][i]Павло  Гай-Нижник[/i][/b]
                                                                       [i]8  жовтня  2023  р.[/i]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995674
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.10.2023
автор: Гай-Нижник Павло