Лагідним посвистом вітер окличе
Сонця останнє тепло.
І ритуал перевтілення звичний
Вчинить в природі зело.
Осінь в підробках своїх досконалих
Втаїть ознаки журби –
Поперетворює листя опале
На лицемірні скарби.
Встелиться смутком в’язким і похмурим
Неба висока блакить.
Закапотить по бруківці зажура –
Зникне все золото вмить!
https://www.youtube.com/watch?v=WUWKYMWw8gw
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995687
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 08.10.2023
автор: Тетяна Мошковська