Мою долю чарівно малює,
Злотовлоса дівчина рукою.
А вітри листям жовтим чаклують,
Поєднавши назавжди з тобою!
Осінь тихо нас вранці розбуде,
Своїм подихом свіжим та чистим.
Таємницю кохання здобуде,
Й подарує з теплом променистим.
Вона ніжно посипиить нас листям,
І дощем теплим стежки умиє.
Зачарує нас лісом барвистим,
Й сон нічний між ярами розвіє.
Нашу долю таємно малює,
Осінь тепла, яскрава, блискуча.
Й світ кохання нам вічне дарує,
З вітром вінчана й листям пахуча.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995832
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.10.2023
автор: Валерій Лощицький