Осіння мить (Вічність)

Стікає  про́ливень  по  ринві,
Заграва  жовтня  –  небокрай..
І  ти..  усміхнений  і  милий
Це  щастя.  Мите,  не  лишай!.

Десь  їжачок  піймав  листочок,
Каштани  встелені  навкі́л,
А  ось  видніється  грибочок,
Трава  пожовкла,  де  поді́л..)

Мене  пригорнеш  тепло  й  ніжно,
До  тебе  любо  притулюсь..
Усе  так  райдужно,  неспішно,
За  це  я  Богу  помолюсь!.  

[i]
*пейзажно-інтимна  лірика[/i]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995837
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 10.10.2023
автор: Софія Пасічник