Зі скрипом пружистих суглобів і шелестом вій
розносяться символи їх існування та серцебиття,
із блиском цікавих очей у палітрі живій
малюються їхні полотна - хвилинні відбитки життя
Встановлений рух обертає планету в світи,
в яких існування живого ламає закони буття,
порушує хід нескінченності й білих світил,
але все одно повертається до забуття
Як знати цей рух, як вловити той спільний маршрут,
щоб стати в пази механізму, не втративши власне чуття,
не стерши бажання, не чуючи стогони пут,
не давши думкам подуріти, вчуваючи мляве гниття
Із шепітним голосом змій виставляє язик -
І чорним цвітінням по тілу розкриється крик
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995910
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 11.10.2023
автор: 3^4