2018 рік "Планета зверей"
Озвірин у промисловість уже запутистили,
Ніхто ще не знав, а всіх вже привили.
Не панацея і не спасіння,
Масове розуму то помутніння.
Хто в це не вірить,
Ті посміхніться,
Планету тварин
Ще раз подивіться.
Кожен в цій грі впізнає себе
Та зрозуміє
Когось хтось там жде.
Коханого жінка,
Сина батьки,
Батька родина.
Вони не скоти.
Когось хтось чекає,
В думках виглядає.
Тварі сліпі до горя людей
Душі продали наших дітей.
Із голівуду храм возвели
В чати та блоги нас завели.
Життя обесцінили, світ захватили.
Чудищ у владу вони посадили.
Горе тут сіють, страх та розруху
Та продають, продають все живе.
Ви вже сліпці, що ж далі вас жде?
Нехай дочекаються батька та сина,
Хай буде щаслива кожна родина.
Навіщо нам саксів й кацапів кормити,
Навіщо довічно все це терпіти?
Навіщо тоді нам перемога,
Коли українця не буде живого ?
Навіщо нам НАТО в яке не візьмуть,
Навіщо вкраїнцям Євросоюз ?
Туди не візьмуть мафіозну державу,
Здобули в бою незалежність по праву.
Одне залишилось війну припинити,
В єдиній державі нам дружно всім жити.
Мафію тут і закордоном всю в кучу
Й на Схід в тероборону.
Бандіти бандітів нехай убивають,
А влади хай звірі над нами не мають.
Напевно не всім мій вірш до смаку,
Життям же героїв я дорожу.
Вони не розмінна для влади монета,
Хто тут правий це ЗСУ,
Кожним бійцем я дорожу,
Кожному з них уклін до землі.
Вкраїни жива, бо має синів.
Та звірями люди не мусять ставати,
Душі і кров кому продавати?
Кожного хтось чекає та жде, Бог хай життя їм збереже.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=995972
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 12.10.2023
автор: oreol