Похолодало…Вмить похолодало,
Застигла у миттєвості природа.
Вже, мабуть, час, а може так співпало,
Що на душі вирує теж негода.
Сумні думки відпущено на волю,
Тепер я вільна від турбот і планів,
Розкритою тримаю парасолю,
А під ногами … їжачки каштанів.
В цій прохолодній і вологій тиші
Заводить жовтень дощові октави.
Мені на вушко вітер шепче вірші,
Мов друг, питає: «Як у тебе справи?»
Тетяна Котельнік
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996022
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.10.2023
автор: Покровчанка