в росі дощу зелений ще
у світлі місяця горіх
вітрець на нім в уяві тче
листками дня що вже згорів
хитання постатей у такт
як в гардеробній шансоньє
убрання вдягнені та так
як вітер об горіх снує
й він рухається мов живе
шепоче ніби шелестить
позує грає роль але
не зрушить з місця ні на мить
гілками править рій голів
кивають кліпають прядуть
як ніби хтось їм повелів
цього буття явити суть
***
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996041
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 13.10.2023
автор: Щєпкін Сергій