Сором'язливо стукають дощем зіниці, №2 капель

Любов  вже  рік  холодна,  бездиханна,
Мовчить,  та  льодом  в  грудях  закіпає,
До  дотиків  схилилась  мрія  притаманна,
Що  через  відстань  душу  зігріває.

Сором'язливо  стукають  дощем  зіниці,
Що  хочеш  серце  моє?  Лиш  порозуміння...
Кохання  -  то  вода  із  чистої  криниці,
Від  спраги  поцілунки  і  тремтіння.

№2
Куда  часы  торопятся,  спешат,  идут?
Вот,  стрелки  с  шага  перешли  на  бег.
Воровки!  Жизнь  они  крадут!
Проснулся,  вижу  белый  снег.

Не  повернуть  нам  время  больше  вспять,
Зима  лютует,  вихрями  метель!
Заснежило,  я  устал  друзей  терять!
От  встреч,  разлук  -  капель....

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996102
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 14.10.2023
автор: Каа3003