З Чорного моря прилітають ракети
Стирають з лиця землі села, міста.
Насіяли град - зривні мінні прилети
Ллється, як вода рікою кров свята.
Гуде, як хижий звір сирена **тривога**
З хати на мороз лютий жене війна.
Надія на себе - Всевишнього Бога
Молись, хай стороною іде вона!.
Хто видумав тебе, людожерко війна?...
Скільки принесла горя, лиха, біди.
Там ,де ти ідеш миру, спокою нема...
Спалені мости, зруйновані світи.
Хто прийшов із мечем, від меча загине!
Нема місця йому на чужій землі.
Хто стріляє в тебе... від кулі погине -
Згорить він у вогні - на дикім полі.
Ми є українці - миролюбний народ!
Хочемо миру ,не дикої війни!...
Пити із криниці , із джерел чистих вод -
Звести дім , щоб росли дочки, сини.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996147
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.10.2023
автор: Чайківчанка