Онуків люблять більше, ніж дітей,
Це заперечувати зовсім не беруся.
Переконалась в цьому у той день,
Коли дізналась, що уже бабуся.
Витьохкують ще в серці солов"ї
І погляди ловлю я чоловічі.
Не передати почуття мої,
Коли почую як онук щебече.
Яка ж то радість - на руках маля,
Маленька крихітка, ріднесенька кровинка.
І пісню гордості співа душа моя,
Щаслива я бабуся, мати, жінка.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996238
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.10.2023
автор: Неоніла Гуменюк та Олег Требухівський