Лежить вуалькою туманний дим,
нічого не розрізнити за ним.
То темний морок приспав всі вогні…
Я йду одна крізь морок ночі,
І навіть, якщо похмурий шлях,
Туманний шлях…
Обірвався тут і кінець дороги…
Та не знайти фіналу із -
за вуальки туману…
То світом править біс,
І знову не туди поліз…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996242
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.10.2023
автор: NaTa Ly