Вдівець та вдова

Стали  комом  у  горлі  слова.
Сидимо  за  столом  візаві.
Ми  з  тобою  -  вдівець  та  вдова,
Хоч  обидва  сьогодні  живі.

Тиха  осінь  плете  макраме,
Покриваючи  смутком  рудим.
Тиха  осінь  -  це  гра  в  буріме,
А  самотність  -  її  монорим.

Жовте  листя  наснилось  мені...
Наче  нотки  з  високих  октав...
Ти  топтала  його  уві  сні,
Я  -  так  ніжно  його  підбирав...

Стали  комом  у  горлі  слова
Від  цієї  ходи  навпростець.
Ти  -  щаслива  та  вільна  вдова.
Я  -  отруєний  горем  вдівець.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996279
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.10.2023
автор: Артур Дмитрович Курдіновський