Дмитро Мережковський
* * *
Подекуди схилила листя вниз
Поламана грозою гілка,
А дощ із сяєвом таким повис,
Неначе блискотлива сітка.
Він був утішливий і наспівний,
У нім стрижі купались сміло,
Листки іскрили білими грудьми
В місцях, де сонце променіло
На фоні синіх, грозових хмарин.
10.02.2017
(з російської)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996367
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.10.2023
автор: Martsin Slavo