Знову і знову почну цю розмову,
Спогади линуть у рідне село.
Віти калини колиску вербову
й досі гойдають - коли це було?...
Будні і свято... Мама і тато,
Яблуня, вишня і двір в спориші...
В снах оживає дитинство і хата,
Де білий янгол торкнувся душі.
Літо зелене, липи і клени,
Ружі червоні і мальви стрункі.
Горнеться щастям пір'їнка до мене,
Серце лоскочуть ці мрії стрімкі.
Річка, як стрічка, лоза і вербичка,
Ще й очерет, осока попід край.
Ген, на горбку сяє церква, мов свічка,
Пахне рум'янком і м'ятою рай.
Гребля, ставочок - Поділля окраса,
Квітами встелений луг запашний.
Млин кам'яний, трохи втомлений часом,
Та не здається - на диво міцний.
... Де б не ходила, якими шляхами,
Доля веде до тієї межі,
Де народилась... Де тато і мама
Світло життя засвітили в душі...
17.10.2023
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996386
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.10.2023
автор: majra