Ще один рік пройшов.

На  рік  ще  ближче  вже  до  смерті,
До  благодаті  чи  до  вічних  мук.
Старі  шпалери  на  стіні  обдерті,
Сидить  на  підвіконні  чорний  крук.

А  жити  це  не  значить  існувати,
Як  дихаєш  —  не  значить  що  живий.
З  серцебиттям  можна  лежати,
У  домовині  із  розбитих  мрій,надій.  

В  кімнаті  —  хаос,  бруд,  розруха,
там  запах  спирту  й  нікотину.
На  ліжку  тіло  скорчене  у  муках,
Із  поглядом  пропащої  людини.

Страждання  —  то,  мабуть,  життя,
складне,  різноманітне,  нелінійне.
Картину  невідомого  митця,
Воно  для  себе  кров'ю  намалює.
 
Ще  один  рік  пройшов  для  тебе.
Проіснував  чи  все  таки  прожив?
Мазки  на  полотні  кольору  неба,
З'єднали  твого  образу  розрив.

[i]Етилен  19.10.2023[/i]

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996465
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.10.2023
автор: Этилен