Чаша вуалька гріхів вічне,
То як чорний колір вуальки,
Мої гріхи збирає вуалькою…
Там панує вічна темрява -
Цар пороку
Там засуджені гріхи вуалькою,
Падає на чорну Землю,
ніби вуальки гріх
То душа сміється і насолоджується гріхом вуальки,
Чорною тінню по небу літає нічне беззорянне чорне небо,
І, зустрівши темні духи і
Розплескалися гріхи вуальки…
Там немає просвіту…
Та хапаю чорне повітря руками,
А навколо кайдани та тінь під ногами
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996487
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.10.2023
автор: NaTa Ly