Ще півні не позарились на зорі.
Ще світло вихід з пастки не знайшло.
Ніч виколихує степів простори.
На кладовищах відьом тіні кволі
Тасують радість, біль, добро і зло.
Лукаві пристрасті триножать грішних.
Стражденні падають до прірви сну.
Свобода небуття вітає інших.
Літають невагомі світом тиші.
Зірвався вітер, межу перетнув.
Вдихнули півні свіжість. Повні груди.
Горлають навіжено. Гонять страх.
В тіла-обійстя повертають люди.
Ховає нечисть очі у полуду.
За обрієм схопився сонця птах.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=996496
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.10.2023
автор: Пісаренчиха